РОБІНЗОН КРУЗО

Даніель Дефо народився в Лондоні у 1660 році (більш точних відомостей немає).

Вважається, що прототипом головного героя роману Дефо був саме Олександр Селкірк. Олександр Селкірк не став жертвою аварії корабля, причиною його появи на острові був кепський характер. 

У 1704 році піратське судно «Сенк Пор», на якому Селкірк був боцманом, поповнювало запас питної води на острові Мас-а-Тьєрра. Тут розгорівся черговий скандал між ним і капітаном Вільямом Дампіром. Боцман заявив, що корабель вимагає термінового ремонту, і ризикувати життям він не має наміру. Капітан наказав залишити бунтівника на острові. Йому дали з собою не "набір смертника", а все необхідне для виживання: мушкет з запасом пороху і куль, ковдру, ніж, сокиру, підзорну трубу, тютюн і Біблію. Втім, сумніви боцмана в стані судна були не марними: судно відчалило від Мас-а-Тьєррі, і більше про його долю нічого не відомо. Залишившись на острові, Олександр не впадав у відчай, він знав, що до острова підходить багато кораблів за прісною водою, а хороший боцман завжди потрібен. Він не міг навіть припустити, що його самотність затягнеться на 52 місяці. 

Даніель Дефо. Робінзон Крузо

Робінзон - молодий та імпульсивний юнак, який кидає виклик бажанням своїх батьків та відправляється у подорож морями. В основі роману «Робінзон Крузо: життя та дивовижні пригоди» лежать реальні події, що відбулися з шотландським моряком Александром Селкірком, який провів чотири роки на безлюдному острові. 

Робінзони №2 нічим не примітний англійський лікар Генрі Пітман якось відправився погостювати до своєї матусі в маленьке містечко Санфорд. 

Човен Пітмана потрапив у шторм. Всі пасажири човна загинули, крім Пітмана, якого викинуло на безлюдний острів Солт-Тортуга біля берегів Венесуели. Там він обжився, і навіть знайшов свого П'ятницю - індіанця. У 1689 році він все-таки повернувся до Англії та опублікував книгу "Повість про великі страждання і дивовижні пригоди хірурга Генрі Пітмана". Вийшла вона за 30 років до першої публікації роману Даніеля Дефо. Швидше за все, вони були старими приятелями. 

Робінзон № 3 був виявлений відносно недавно. Як і Селкірк, Лопес став Робінзоном мимоволі - він був солдатом у складі португальського колоніального контингенту в Індії і перейшов на бік ворога під час облоги Гоа. Коли військова удача в черговий раз змінилася і війська адмірала Албукерки все-таки відбили місто у Юсуфа Аділь-Шаха, перебіжчика взяли в полон, відрубали йому праву руку, вуха і ніс, а на зворотному шляху висадили на тому самому острові св. Олени. Там він і провів наступні кілька років, облаштувався і навіть завів собі П'ятницю - викинутого штормом яванця. А за домашню тварину у нього був півень, що ходив за ним всюди як собака. За цей час до св. Олені неодноразово приставали кораблі, але Лопес категорично не бажав виходити до людей. Коли його все-таки знайшли, то він довгий час відмовлявся навіть розмовляти зі своїми рятівниками, а замість цього бурмотів "О бідний-нещасний Лопес". Так що паралелі з героєм Дефо, все-таки є - той теж постійно твердив собі під ніс "Я - бідний-нещасний Робінзон".